У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького побував уже вдруге — і кожного разу відкриваю для себе щось нове. Це справді особливе місце, яке точно варто відвідати. Під час першого візиту мені пощастило побачити постійні експозиції: старовинні ікони, скульптури, рукописи, стародруки, декоративну різьбу — справжні скарби українського мистецтва. Цього разу музей зустрів мене зовсім іншими враженнями. Експозиції були тимчасові, але надзвичайно цікаві: «Львівський код: мистецькі рефлексії» з колекції галереї “НЮ АРТ”; Живопис і скульптура Дмитра Стецька — «Дорога довша, ніж життя»; Авторська виставка писанки Галини Сиротюк — «Писанкові коники»; Живопис Адріани Громнюк — «Даруючи світло»; Фотовиставка «Очі війни». Мене вразило абсолютно все — як виставки, так і сама атмосфера музею. Він величний, наповнений духом історії та мистецтва. Через воєнний стан постійна експозиція наразі закрита, але тимчасові виставки регулярно оновлюються, тож кожен візит — це новий досвід.

Відвідала виставку «Михайло Білас. Епатажний та самотній». Мистецький проєкт «Михайло Білас. Епатажний та самотній» представляє багатогранну постать непересічного українського митця і його величезний творчий спадок. Масштабна виставка, розгорнена одночасно у кількох просторах головної музейної локації, є свідоцтвом великого хисту та неабиякої працелюбності художника, який проявив себе у дизайні, у декоративному та художньому текстилі, виступив талановитим експозиціонером. Михайло Білас широко відомий як автор гобеленів, декоративних панно, майстер вишивки, а ще творець квіткових композицій і ляльок.